СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінетом Міністрів України
від 27 серпня 2010 р. N 1722-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової програми впровадження
у навчально-виховний процес
загальноосвітніх навчальних закладів
інформаційно-комунікаційних технологій
"Сто відсотків" на період до 2015 року
Визначення проблеми, на розв'язання
якої спрямована Програма
Поліпшення якості освіти є необхідною умовою формування інформаційного суспільства та конкурентоспроможної економіки.
На сучасному етапі інтенсивне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сферу освіти є національним пріоритетом.
У світовій освітній практиці інформаційно-комунікаційні технології розглядаються як якісно нові засоби поширення та акумулювання знань. При цьому актуальною є проблема їх раціонального використання у навчально-виховному процесі, управлінській діяльності, підвищенні кваліфікації педагогічних працівників та самоосвіті.
В умовах становлення і розвитку високотехнологічного інформаційного суспільства постає необхідність у стовідсотковому впровадженні у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій.
Аналіз причин виникнення проблеми
та обґрунтування необхідності її розв'язання
програмним методом
У 2010 році закінчується строк дії Державної програми "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" на 2006-2010 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. N 1153 (Офіційний вісник України, 2005 р., N 49, ст. 3058). Однак багато проблем, пов'язаних з впровадженням у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій, залишаються нерозв'язаними з таких причин:
незадовільний стан забезпечення комп'ютерною технікою загальноосвітніх навчальних закладів. Спостерігається певна диспропорція у забезпеченні комп'ютерною технікою сільських (97,8 відсотка) та міських (93,4 відсотка) шкіл. На початок 2009/10 навчального року на 32 учні загальноосвітніх навчальних закладів припадав один персональний комп'ютер (середній аналогічний показник у Європі 3 до 5);
використання морально застарілої комп'ютерної техніки. В середньому в Україні потребує оновлення 40 відсотків існуючої у загальноосвітніх навчальних закладах комп'ютерної техніки, що становить понад 5 тисяч навчальних комп'ютерних комплексів;
незадовільний стан підключення до Інтернету. На початок 2010 року показник підключення загальноосвітніх навчальних закладів у цілому в Україні становить 85 відсотків, а в сільській місцевості - тільки 54 відсотки. Більшість закладів підключено за технологією комутованого з'єднання, що унеможливлює ефективне використання інформаційних ресурсів Інтернету в навчально-виховному процесі;
недостатній рівень підготовки вчителів загальноосвітніх навчальних закладів з питань використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі;
недосконалість інформаційно-технологічної, навчально-методичної та організаційної підтримки процесів розроблення, накопичення та обміну інформаційними освітніми ресурсами;
відсутність мережі електронних бібліотек та цифрових архівів інформаційних і методичних ресурсів з навчальних предметів;
відсутність системи дистанційного навчання дітей з обмеженими можливостями та дітей, які перебувають на довготривалому лікуванні, користуватися комп'ютерною технікою;
відсутність служби технічної підтримки, яка забезпечувала б працездатність програмних та апаратних засобів у загальноосвітніх навчальних закладах.
Розв'язання зазначених проблем можливе за умови об'єднання інтелектуальних зусиль і фінансових ресурсів центральних та місцевих органів управління освітою для розроблення і виконання Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій "Сто відсотків" на період до 2015 року (далі - Програма).
Мета Програми
Метою Програми є впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій, створення умов для поетапного переходу до нового рівня освіти на основі зазначених технологій.
Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми
на основі порівняльного аналізу двох варіантів
Можливі два варіанти розв'язання проблеми, що передбачають:
перший (обмежений) - вирішення питань на рівні місцевих органів управління освітою без відповідної підтримки держави;
другий (оптимальний) - розроблення і затвердження державної програми з відповідною ресурсною та фінансовою підтримкою, виконання якої забезпечить послідовність, наступність, системність у вирішенні питань впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів нових технологій навчання.
Найбільш ефективним є другий варіант.
Шляхи і способи розв'язання проблеми,
строк виконання Програми
Вирішити питання впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій можливо шляхом:
розроблення нормативно-правового та науково-методичного забезпечення впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій;
оновлення змісту, форм і методів викладання навчального предмета "Інформатика";
стовідсоткового забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів сучасними навчальними комп'ютерними комплексами та системними і прикладними програмними продуктами;
надання всім загальноосвітнім навчальним закладам швидкісного доступу до Інтернету з використанням сучасних технологій під'єднання для високоефективного доступу до освітніх ресурсів;
створення системи ресурсних центрів інформаційної та науково-методичної підтримки використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі;
удосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у сфері впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес, забезпечення стовідсоткового володіння такими знаннями усіма педагогічними працівниками;
створення системи дистанційного навчання дітей з обмеженими можливостями та дітей, які перебувають на довготривалому лікуванні;
створення системи веб-сайтів всіх загальноосвітніх навчальних закладів для опублікування кращих освітянських надбань, підтримки колективної та індивідуальної комунікації, формування мережних професійних об'єднань;
створення єдиного освітнього середовища та інформаційної інтеграції освітніх ресурсів, забезпечення інформаційної безпеки та централізованого фільтрування несумісного з навчальним процесом контенту.
Програма передбачена на 2011-2015 роки.
Очікувані результати виконання Програми,
визначення її ефективності
Виконання Програми сприятиме:
поліпшенню якості шкільної освіти, створенню механізму її стійкого інноваційного розвитку, варіативності та індивідуалізації навчання;
стовідсотковому підключенню загальноосвітніх навчальних закладів до глобальних інформаційних ресурсів з використанням високошвидкісних каналів;
стовідсотковому доступу учнів і вчителів загальноосвітніх навчальних закладів до високоякісних локальних і мережних освітніх інформаційних ресурсів;
створенню та використанню у навчальному процесі сучасних електронних навчальних матеріалів і організації ефективного доступу до них через Інтернет;
створенню умов для отримання повноцінної освіти, соціальної адаптації та реабілітації дітей з обмеженими можливостями та дітей, які перебувають на довготривалому лікуванні;
формуванню дистанційної системи виявлення обдарованих учнів, налагодженню їх ефективного електронного зв'язку з провідними фахівцями та вченими;
створенню мережі електронних бібліотек і ресурсних центрів, що забезпечать інформаційну та науково-методичну підтримку навчального процесу;
розвитку інформаційної взаємодії та інтеграції загальноосвітніх навчальних закладів у світовий інформаційний освітній простір.
Оцінка фінансових та матеріально-технічних ресурсів,
необхідних для виконання Програми
Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел. Для виконання Програми може залучатися міжнародна технічна та фінансова допомога.
Обсяги фінансування уточнюються щороку з урахуванням реальних можливостей державного бюджету.
